2 серпня – День пам’яті жертв ромського Голокосту

Кожного року, 2 серпня, в Україні на державному рівні відзначається Міжнародний день голокосту ромів. Чому саме ця дата і як трапилося так, що ціла нація ромів стала жертвою переслідувань та жорстокого винищення?

Всесвітня економічна депресія, яка тривала з осені 1929 року до кінця 1930-х років, та важкі умови виконання Версальського мирного договору негативно вплинули на економічний стан Німеччини, залишивши мільйони її жителів без роботи. Окрім фінансових труднощів, почуття ображеної національної гідності тяжко вражало багатьох німців. Саме в такій економічно ослабленій через наслідки Першої світової війни Німеччині націонал-соціалістична робітнича партія на чолі з харизматичним оратором та лідером Адольфом Гітлером швидко здобула прихильність серед виснаженого та обуреного населення. Ідеї про відновлену та сильну Німеччину підсилювалися видимим стрімким темпом розвитку економіки країни та високим показником подоланням безробіття, що, в свою чергу, сприяло піднесенню національної гідності та патріотизму серед німецького населення. Однак влада націонал-соціалістичної партії Німеччини відзначилась не лише економічним поліпшенням життя свого народу. 

Одним з напрямків політики націонал-соціалістичної партії Німеччини стала нацистська “расова політика”, яка здійснювалась в 1935 - 1945 роках на підвладних та окупованих територіях Німеччини та країн-союзників Третього Рейху. Базувалась вона на концепції расової гігієни, суть якої полягає в штучному доборі, гнобленні чи знищенні людей під приводом їх расової неповноцінності. Нацисти використали термін “расова гігієна”, який був введений швейцарсько-німецьким психіатром Альфредом Плетцем у 1895 році. Згідно концепції расової гігієни люди поділялися на представників вищої раси та нижчих елементів. Расову чистоту германців, тобто представників вищої раси, слід було підтримувати і таким чином її поліпшувати. Натомість, відтворенню тих, хто підпадав під штучно створені ознаки нижчих елементів слід було запобігати.

Підґрунтям для проведення расової політики дискримінації на державному рівні стало прийняття нацистською Німеччиною 15 вересня 1935 року двох расистських законодавчих актів, а саме Закону про громадянина Рейху та Закону про охорону німецької крові і німецької честі, які відомі під загальною назвою Нюрнберзькі расові закони. Спочатку положення цих двох законів стосувалися виключно євреїв, та згодом нацисти почали застосовувати їх і до інших верств населення, в тому числі ромів.

Протягом всього періоду проведення політики расової гігієни сотні тисяч ромів стали жертвами репресій, жахливих знущань та катувань. Фашистський режим жорстоко позбавив життя сотні тисяч ромів, серед яких і діти, і жінки, і чоловіки, і люди літнього віку. Представники ромської етнічної групи втрачали життя в концентраційних таборах, в місцях кочування та в ході каральних операцій. Вважається, що у відсотковому відношенні найбільша кількість ромів загинула від рук нацистів та їх союзників.

Загалом, від репресій 1935 - 1945 років в Європі загинуло, за різними оцінками, від 220 тисяч до 1,5 млн. осіб ромської національності.

Калі траш, що з ромської мови перекладається як “чорний жах”, саме так деякі називають геноцид ромів. Інший відомий термін для позначення цього скорботного періоду ромської історії – пораймос, – що означає насилля.

Дата вшанування пам’яті жертв геноциду ромів вибрана в честь подій, які відбулися у ніч з 2 на 3 серпня 1944 року у нацистському таборі смерті Аушвіц-Біркенау (Освенцим). Тої фатальної ночі, задля ліквідації “ромського табору”, у газових камерах було знищено 2897 ромів.

Міжнародний день голокосту ромів – не лише дата вшанування пам’яті невинних жертв репресій, але й нагадування сучасному та майбутньому поколінню про високу цінність людського життя, якого мільйони людей були жорстоко позбавлені в минулому, і, на жаль, досі продовжують втрачати, через ідеологічну маніпуляцію та насильство тоталітаризму.