Fiesta en la barrio gitanos (Свято у ромському районі)

Іспанія дуже колоритна та багатонаціональна країна. Дуже часто, просто на вулиці, можливо потрапити на національне свято країни чи етнічної групи.

 Якщо говорити про Піренейський півострів, то тут проживає народ, який на території України та більшої частини Європи всі знають як рома, або сінті в Німеччині. В Іспанії їх називають «gitanos», а самі вони себе називають «кале» (дослівно – чорні, смугляві).

 «Кале» в Іспанії відомі з ХV століття. Їхній побут майже не відрізняється від інших етнічних груп. Але, як і кожна з цих груп, є і свої «перлини», які підкреслюють відмінності. І однією з таких «перлин» я поділюся з Вами в цьому матеріалі.

«Barrio gitanos» – такий район є, майже, у кожному велику і маленькому містечку, де проживать «кале». Як і в кожному подібному районі у багатьох країнах, тут ви почуєте етнічну музику, спів під гітару, побачите танці «Flamenco» та багато щасливих (!) дітей. 

 Зараз Іспанія вважається однією з найдемократичніших країн Європейського Союзу. Практичну допомогу на державному та місцевому рівні, у різних сферах, отримують різні етногрупи. «Kале» також мають майже всебічну підтримку (але не без «нюансів»), не дивлячись на «темне» минуле інквізиції Середньовіччя, про що вони і досі пам’ятають. Тому етнічне свято майже завжди проходить під патронатом місцевої влади. В одному з таких заходів, прийняв участь і кореспондент ROMA.UA. 

Коли ти потрапляєш на свято до «кале», «рома» чи «сінті», ти ніколи не сплутаєш це з чимось іншим. На околиці району «кале» панує святкова атмосфера. Більшість жінок та дівчат вдягнені у яскраві сукні, звичний атрибут для всіх етногруп ромського народу. З великої сцени лунають традиційні пісні, зі специфічним, схожим на арабський, мотивом. Поруч ярмарок з їжею та напоями для гостей. 

На святі помітно, хоча це і дивно, дуже багато іспанців з дітьми вдягнених на манер «кале» (принаймні жінки та дівчата). На сцені та біля неї дівчата та жінки танцюють «Flamenco» і ніби чогось очікують. Майже усі навколо ніби в якомусь очікуванні. «Кале» похилого віку винесли собі стільчики та сіли, також озираються, чекають. І в якийсь момент на сцені починають співати гучніше з більшим запалом. Дівчата перед сценою перестають танцювати та всі присутні на мить завмирають. Не поспішаючи, під ритми «Flamenco», з-за сцени, виїжджають чоловіки-кале на конях і зупиняються перед сценою, де завмерли жінки-кале. Починається справжня феєрія: треновані коні танцюють разом з вершниками, а на землі жінки танцюють разом із конями. Рівень енергетики зростає до найвищого, що і стає апогеєм усього свята.  

Подібні заходи для багатьох людей закарбовуються у їхній пам’яті на все життя. Для когось це частина культури, яку потрібно зберегти, бо то є скарб не тільки для конкретного народу, а і для світової спадщини. Тож збережемо наші «скарби» для нащадків та світу. 

Бах туменге, ромале!