Малґожата Мірга-Тас – ромська художниця на Венеційській бієнале

Малгожата Мірга-Тас (Małgorzata Mirga-Tas), польсько-ромська художниця та активістка. У своїх роботах вона займається питаннями антиромських стереотипів, вибудовуючи позитивну іконографію ромських громад. Закінчила факультет скульптури Академії образотворчих мистецтв у Кракові (2004 р.). Її роботи були представлені на багатьох індивідуальних і колективних виставках, зокрема: 11-ій Берлінській бієнале (2020 р.), Бієнале «Мистецькі зустрічі» в Тімішоарі (2019 р., 2021 р.), 3-й бієнале Autostrada в Призрені (2021 р.), в Моравській галереї в Брно (2017 р), Центрі польської скульптури в Оронсько (2020 р.), Музеї сучасного мистецтва у Варшаві (2020 р.), Музеї Раутенштрауха-Йоста в Кельні (2021 р). 

Живе і працює в Чарній Гурі (Чорній Горі)  в Спіші.

Вперше за понад 120-річну історію Венеційської бієнале національний павільйон представляє ромська художниця. Виставка «Перечаровуючи світ» Малгожати Мірги-Тас у польському павільйоні на «Бієнале мистецтв 2022» є спробою знайти місце ромської громади в історії мистецтва Європи. Проєкт, запропонований кураторами Войцехом Шиманським (Wojciech Szymański) та Йоанною Варшою (Joanna Warsza), переміг у конкурсі, організованому Національною галереєю мистецтв «Захента» (Zachęta).

Виставка «Перечаровуючи світ» Малгожати Мірги-Тас – це маніфест мисткині про ромську ідентичність та мистецтво, яка черпає натхнення з астрологічних фресок епохи Відродження з Палаццо Шіфанойя (Palazzo Schifanoia) у Феррарі. Перед нами «палац картин», інсталяція, що складається з дванадцяти великоформатних тканин, що відповідають дванадцяти місяцям у календарі. Виставка є спробою розширити історію мистецтва, представивши культуру ромів, – цієї найбільшої європейської меншини.

Фрески в Палаццо Шіфанойя, за словами історика мистецтва Абі Варбурга (Aby Warburg), є прикладом «життя після життя» картин (нім. – Nachleben). Символіка інтер’єру палацу, що складається із знаків зодіаку, деканів, алегорій місяців, а також концепції циклічності та подорожі образів у часі та просторі – Індія, Персія, Мала Азія, Стародавня Греція, Єгипет і Європа – стала візуальною та ідеологічною точкою відліку для Малгожати Мірги-Тас, яка вписує в нього польсько-ромський народний історичний досвід.

У верхній частині представлена історія міфічної подорожі та прибуття ромських громад до Європи, заснована на серії гравюр XVII століття лотарингського гравера Жака Калло (Jacques Callot), твори якого художниця деколонізує. Середня смуга – це афективний історичний архів, у якому портрети ромських жінок, важливі для Малгожати Мірги-Тас, переплітаються з астрологією. Нижня смуга ілюструє повсякденне життя рідного міста Чорна Гора (Czarna Góra) та інших ромських поселень у Підгаллі та Спіші.

Назву виставки надихнула книга Сільвії Федерічі (Silvia Federici) «Перечаровуючи світ: фемінізм і політика громад» (Re-enchanting the World: Feminism and the Politics of the Commons) (2018 р.). У ньому авторка пропонує зачарувати світ як спосіб відновити ідею спільноти та відновити стосунки з іншими, у тому числі не людськими акторами: тваринами, рослинами, водою чи горами. Цей ненасильницький процес, у якому важливу роль відіграють жінки, змінює нинішню несприятливу долю світу, усуваючи його злі чари.

- Войцех Шиманський, Йоанна Варша.

Виставку «Чарівний світ Малгожати Мірги-Тас» супроводжує каталог проєкту Агати Біскуп (Agata Biskup) польською та англійською мовами. У виданні під редакцією Войцеха Шиманського та Йоанни Варши, поряд із текстами кураторів, є і есе запрошених письменників/ць – Алі Сміт (Ali Smith) та Даміана Ле Баса (Damian Le Bas), науковиці Етель Брукс (Ethel Brooks), а також вірші Терези Мірги (Teresa Mirga) та Яна Мірги (Jan Mirga). Співвидавцем видання є Archive Books в Берліні та Європейський ромський інститут мистецтв і культури (European Roma Institute for Arts and Culture – ERIAC). 

* * *

Фото Даніеля Румянцева (Daniel Rumiancew): Малгожата Мірга-Тас, "Перечаровуючи світ", Польський павільйон на "Бієнале - 2022" (pap.pl, Polska Agencja Prasowa)