Зіткнувшись із дискримінацією, українські біженці-роми повертаються додому

До Вашої уваги переклад англомовної статті журналістів медіа-мережі EURACTIV про нелегке становище українських ромів у країнах Європейського Союзу, зокрема в Угорщині:

Після дискримінації та відмови в гуманітарній допомозі в Угорщині багато ромських біженців, які тікають з України, повертаються до своєї зруйнованої війною країни, щоб возз’єднатися зі своїми сім’ями, незважаючи на ризики, кажуть активісти.

За підрахунками, в Україні налічується близько 400 000 ромів, це у країні з населенням 44,13 мільйона чоловік. Вважається, що з початку російського вторгнення понад 4,3 мільйона громадян, з них щонайменше 100 000 ромів, втекли до сусідніх країн і далі на захід.

«Ви бачите, що з України їде один потяг, а потім повертається інший. І, на жаль, багато з них (пасажирів) є ромами», – сказав Бейла Рац (Béla Rácz), ромський активіст з «1 Hungary Initiative».

Рац говорить, що є дві основні причини, чому ромські біженці вирішують залишити відносно безпечне становище, яке вони знайшли в Угорщині, щоб повернутися в Україну. «По-перше, це те, як тут адміністрація ставиться до ромів, щоб вони не мали того відчуття, що повинні залишатися в цій країні. А по-друге – вони сумують за членами своїх родин, батьками, чоловіками і хочуть повернутися до них», – сказав він.

Як і більшість інших українських чоловіків у віці від 18 до 60 років, чоловіки-роми не можуть покинути країну і їх закликають воювати проти російської армії.

Проте більшість ромських сімей вважають за краще залишатися в Україні, каже Наталі Томенко (Natali Tomenko), молода ромська активістка та художниця з центральної України. «Вони налякані цим, тому що ромська громада має дуже велике почуття спільноти, сім’ї, і це просто незвично розлучатися», – додала вона. Проте, за її словами, коли небезпека війни стала надто реальною, її сім’я роз’єдналася, «щоб вижити». Разом із молодшою сестрою, невісткою та племінницею вона поїхала до Угорщини через Словаччину, а батьки залишилися. «Моя мати не хотіла їхати з нами, тому що не хотіла залишати батька», – сказала вона.

Українські роми

Після прибуття в сусідні країни роми часто стикаються з дискримінацією через етнічну приналежність. Рац каже, що ромів відокремлюють від «білих» українців у поїздах, які відправлються з України, і зустрічають їх з «м’якою дискримінацією» вже в Угорщині: «Це було не фізично, а скоріше вербально. Ви знаєте: «Покажи свій паспорт! Покажіть своє посвідчення особи! Чому ти прийшов? Чого ти хочеш в Угорщині?»

На фото: залізнична станція "Нюготі", м. Будапешт

Паспорти

Близько 10-20% українських ромів є особами без громадянства і не мають жодних документів, що посвідчують особу, і це може обмежити їхній доступ до міжнародного захисту в межах ЄС.

«Роми вже живуть без документів, і вони зараз піддаються особливому ризику, тому що як ви збираєтеся довести факт свого існування чи свого походження?» каже Джуліана Вальгрен (Juliana Wahlgren) з Європейської мережі проти расизму (European Network Against Racism – ENAR).

Українські роми іноді можуть використовувати свідоцтва про хрещення як посвідчення особи, однак ромам із західної частини України часто відмовляють у підтримці не тому, що вони не мають громадянства, а тому, що вони мають угорське громадянство.

У 2011 році ФІДЕС (Fidesz) запровадив новий спрощений шлях до отримання угорського громадянства для етнічних угорців, які проживають за межами країни, що полегшило багатьом угорським ромам, які проживають в Україні, отримання другого паспорта.

«Коли вони прибувають в Угорщину, вони не можуть зареєструватися як біженці, оскільки у них є угорський паспорт, що дуже складно, оскільки вони не мають місця де жити, і вони не можуть отримати доступ до тих зручностей, які передбачені для біженців», – каже Томенко.

«Не справжні біженці»

Крім того, за словами Раца, українські біженці-роми часто ігноруються благодійними та гуманітарними організаціями, такими як Червоний Хрест. «Якщо вони мають цей традиційний одяг, і вони виглядають бідними, вони бояться до них підійти», – каже він. Зіткнувшись зі звинуваченнями у короткостроковому перебуванні в Угорщині з метою безкоштовного харчування, за словами Раца, ромам кажуть: «вони не справжні біженці».

Угорський Червоний Хрест заявив EURACTIV, що вони «стурбовані будь-якими повідомленнями про дискримінацію ромів або будь-яких інших маргіналізованих спільнот». Організація повідомила, що вони вже допомогли багатьом ромським біженцям і що кожен отримує підтримку, «незалежно від свого статусу та ідентифікації та завжди залежно від потреби».

Однак, каже Рац, не всі люди, які потребують допомоги, мають доступ до допомоги в столиці, наприклад, ромам і бездомним іноді кажуть: «Це не для вас. Це для біженців, які приїжджають». Крім того, за його словами, біженців, які прибувають на вокзали, перевіряли перед роздачею їжі та води. У той час як не-роми могли брати все, що забажали, ромським біженцям давали пайки.

21 березня уряд Угорщини відкрив новий транзитний пункт для вхідних біженців у столичному спортивному залі «BOK», але «1 Hungary Initiative» не була запрошена туди. Натомість активісти зараз подають заявки, щоб стати волонтерами в міжнародних організаціях, «аби потрапити туди, бо ми не бачимо, що відбувається».

Тим часом угорські роми, які живуть поблизу кордону, відкрили свої двері для біженців і намагаються допомогти їм, незважаючи на те, що самі намагаються звести кінці з кінцями. «Багато хто надав житло багатьом біженцям в Угорщині, але вони самі є найбіднішими тут», – каже Рац.

«Їм потрібна додаткова допомога»

Зі слів Раца, попри те, що більшість біженців хочуть подорожувати з Угорщини в інші країни, багатьом ромам бракує інформації, фінансових ресурсів і своїх членів сімей за кордоном. «Вони опинилися в такій ситуації, коли потребують додаткової допомоги», – каже він. Проте, крім деяких ознак того, що столиця планує організувати корекційну освіту для ромських біженців у школах, державна влада мало що зробила для допомоги ромам, які потребують особливої уваги.

Адам Балог (Adám Balogh), активіст Фонду «Будівники життя» (Életépítők Alapítvány), християнської благодійної організації, яка привезла понад сотню ромів із сіл навколо Берегова, каже, що зараз у них виникають труднощі із забезпеченням освітою ромських дітей.

Неписьменність створює значну перешкоду, незважаючи на готовність записати їх до школи в Шурі (Súr), маленькому селі на заході Угорщини, де фонд має власні будівлі для розміщення біженців. «Що ви робите з хлопчиком чи дівчинкою-підлітком, які не вміють читати чи писати?» каже він, підкреслюючи ризики булінгу без попередньої освіти та належної інтеграції. Щоб допомогти, вчителі школи зголосилися проводити заняття у неробочий час, і організація зараз намагається залучити вчителів із Будапешта.

«Величезна солідарність»

Європейська комісія заявила, що уважно стежить за ситуацією з ромською громадою, але зазначила, що в короткому звіті правозахисного агентства ЄС (FRA) підкреслюється «величезна солідарність з людьми, які втікають з України» та «не помічається жодних дискримінаційних чи расистських дій під час їхніх виїздів на місця». Представник ЄС також закликав до негайного розслідування інцидентів, про які повідомляють ЗМІ.

Натомість, FRA повідомило, що хоча вони не зафіксували жорстокого поводження під час польових візитів, воно зазначило: «ми занепокоєні повідомленнями в ЗМІ та громадянським суспільством, що деякі роми залишилися чекати на транспортування в пунктах пропуску». «Деякі люди відмовляються спати в одних наметах із сім’ями ромів або їздити з ними в тих же транспортних засобах», – зазначає агентство у своїй заяві від 8 квітня.

Невидимі

Коли він їздив у Загонь, поблизу українського кордону, Рац побачив, що ромські біженці залишені наодинці з собою і не поінформовані про свої права: «Проблема з цими біженцями в тому, що вони невидимі для адміністрації».

На фото: Ромські біженці на залізничній станції Загонь, Угорщина, 9 березня 2022 р.

Перебуваючи в Будапешті, Томенко, яка вирішила виїхати з Угорщини до Відня, не отримавши підтримки під час невідкладної медичної допомоги, сказала, що уряд не зв’язувався з нею і вона не отримувала підтримки від гуманітарних організацій.

Натомість вона звернулася до друзів, колег та власних зв’язків із ромської молодіжної організації АРКА, яка продовжує надавати підтримку тим, хто залишився в Україні.

«Ми надаємо фінансову підтримку ромам, а також неромським сім’ям, які звертаються до нас, коли ми бачимо, що люди справді потребують допомоги», – каже вона, додавши, що вони часто отримують фотографії будинків, де люди живуть без їжі. «Люди із задоволенням отримують, наприклад, один мішок картоплі або одну пачку молока», – каже вона.

Фото: EURACTIV

By Silvia Ellena and Vlagyiszlav Makszimov,

* * *

EURACTIV – це незалежна загальноєвропейська медіа-мережа, що спеціалізується на справах Європейського Союзу, заснована у 1999 році: «Ми запалюємо та підтримуємо політичні дебати серед зацікавлених сторін, включаючи уряд, бізнес та громадянське суспільство. Ми висвітлюємо політичні процеси на початку прийняття рішень, узагальнюємо проблеми, не приймаючи чиюсь сторону».