27 січня – Міжнародний день пам’яті жертв Голокосту

Слово «Голокост» походить від грецького слова «голокауст» («Holos» − «цілий», «kaustos» − «спалений») і означає «спалення, знищення вогнем», або «жертвоприношення засобами вогню». Поруч з Голокостом як означенням трагедії єврейства ХХ століття, використовується й побутове значення слова, висхідне до його тлумачення у давні часи. 

Вперше термін Голокост використав лауреат Нобелівської премії миру 1986 року письменник та громадський діяч Елі Візель (1928-2016 рр.) як символ газових камер і крематоріїв, таборів знищення. Вже з середини 50-х років ХХ століття він став загальновживаним по відношенню до політики винищення нацистами єврейського населення Європи під час Другої світової війни. Голокост – це трагічний досвід людства ХХ століття, що пережило масове знищення одними інших. 

З часів єврейської трагедії періоду Другої світової війни пройде багато років до того часу, коли пролунають перші офіційні відгуки на трагедію. Тільки у 2000 році на Міжнародному форумі з проблем Голокосту у Стокгольмі прем’єр-міністр Швеції Й. Персон, звертаючись до присутніх, промовить: «Настав кінець епосі мовчання про Голокост, яка тривала 55 років...». Людство визнало: Голокост став великою трагічною подією в сучасній історії єврейського народу; Голокост слід сприймати і як масове винищення людей за національною ознакою.

День 27 січня – це день звільнення в’язнів найбільшого нацистського концентраційного табору Аушвіцу-Біркенау (м. Освенцім, Польща), яке здійснили радянські війська 1-го Українського фронту у 1945 році. Саме тому, через шістдесят років, 27 січня як Міжнародний день пам’яті жертв Голокосту офіційно був визначений резолюцією Генеральної Асамблеї Об’єднаних Націй (1 листопада 2005 р.).

Ромська нація також зазнала насилля та знищення у роки Другої світової війни. Не забуваймо про це!