Кожна дитина була травмована війною, а деякі калічили себе: як «Голос Ромні» допомагає переселенцям долати наслідки війни

Щонайменше 50 тисяч ромів покинули свої домівки в окупованих та прифронтових районах України. Наслідки вимушеної еміграції однакові для українців усіх національностей: психологічні травми, проблеми із пошуком житла та роботи. Проте, ромська спільнота України відчуває під час війни подвійне навантаження, оскільки, окрім очевидних наслідків російської агресії, їй доводиться долати і дискримінацію. Ми поговорили із запорізькою активісткою, президенткою ГО «Голос Ромні» Анжелікою Бєловою про виклики, які постали перед ромськими сім’ями та як громадські організації допомагають переселенцям відновити життя. 

Евакуацію з Запоріжжя за кордон на початку повномасштабного вторгнення Анжеліка Бєлова називає однією з найтравматичніших подій свого життя. 

Анжеліка Бєлова. Фото: Фейсбук-сторінка @voiceofromni

«Я потрапила до Будапешта, в якому давно мріяла побувати. Бійтеся своїх бажань, однозначно, ─ стримано іронізує Анжеліка Бєлова. ─ Це була травматична подія для мене, оскільки мій чоловік, який є для мене найближчим другом, лишився в Україні. Я мала взяти відповідальність не тільки за мою доньку, а й ще за чотирьох жінок із моєї родини. Знайти житло, облаштувати все для них, аби вони нічого не потребували. Зараз я розумію, наскільки сильною я була в той момент». 

Етнічних українців селили разом, ромів ─ окремо

Волонтерську діяльність Анжеліка Бєлова не припиняла ані на день: окрім проєктів підтримки переселенців у межах України, активістка долучалася до ініціатив допомоги ромкам за кордоном. Найбільше її обурив кейс дискримінації українських ромів за кордоном, який вона зафіксувала, коли працювала у партнерстві із проєктом European Roma Rights Center. Мова йде про сегрегацію у місцях тимчасового перебування. 

«Етнічних українців селили в одному приміщенні з, умовно кажучи, «білошкірими» людьми, а українських ромів з «темношкірими” людьми ─ з африканських країн, Індії і так далі. Поселення відбувалося в жахливих умовах, годували їх їжею гіршої якості [ніж етнічних українців, ─ ред.]», ─ розповідає Анжеліка.