Не забуваймо!

2 серпня на території Ужгородської гімназії № 14, що відома як перша в Європі «ромська» школа (відкрита в 1926 р., коли Підкарпатська Русь була територіальною складовою Першої Чехословацької Республіки), відбулося урочисте відкриття Меморіального знаку пам’яті жертв нацистського геноциду ромів. Подібно до термінів «Великий злочин», «Шоа», «Голодомор», етноцид ромів відомий як ПОРАЙМОС («наруга, зґвалтування»), КАЛІ ТРАШ («чорний жах») та САМУДАРІПЕН («масове вбивство»).

Почесну місію з покладання корзини з квітами до Меморіальної композиції виконав один з найстарших представників ромської громади Ужгорода - 87-річний Євгеній ЛАЦКО.

Під час відкриття Меморіального знаку виступили начальник управління національностей та релігій департаменту стратегічних комунікацій, національностей та релігій Закарпатської ОВА Олександр ЛЯХ, представник Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини в Закарпатській області Андрій КРЮЧКОВ, депутат Ужгородської міської ради, голова громадської організації «Об’єднання ромів Ужгорода» Мирослав ГОРВАТ, очільник громадської організації «Чачімо», волонтер, пастор, а тепер вимушений переселенець Микола БУРЛУЦЬКИЙ (м. Харків), депутат Закарпатської обласної ради, завідувач кафедри соціології і соціальної роботи факультету суспільних наук УжНУ, проф. Федір ШАНДОР, автор композиції Меморіального знака, відомий своїми міні-скульптурками в Ужгороді Роман МУРНИК, учитель історії Ужгородської гімназії № 14 та невтомний співорганізатор заходу Роман СТОЙКА, заступник директора Ужгородської гімназії № 14 Ірина ВЕЛИКДАНОВА, відома ромологиня Закарпаття Євгенія НАВРОЦЬКА та гість із Канади, професор Торонтського університету, авторитетний історик, вчений-українознавець та русиніст Павло Роберт МАҐОЧІЙ. 

На відкритті ромського «місця пам’яті» в Ужгороді були також присутні й високопосадовці Закарпатської ОВА – директор департаменту стратегічних комунікацій, національностей та релігій Роман МОЛДАВЧУК та директорка департаменту освіти і науки, молоді та спорту Мар’яна МАРУСИНЕЦЬ.

Місцеву ромську громаду представляли Вільгельм ПАП, Сергій ЧІЧАК, Іван БАЛОГ, Едуард ЙОНАШ, Елеонора КУЛЧАР. Завітала на захід і голова ромської жіночої організації «Голос ромні» Анжеліка БЄЛОВА з м. Запоріжжя.

Був також присутній відомий вчений-ромолог, доцент Карлового університету в Празі Міхал БЕНІШЕК, який вивчає ромські говірки Ужанщини.

Чимало для організації події зробив політолог, фахівець у галузі ромських студій, заступник голови товариства «Гідність» («Патів») Петро ГАБРИН. Пораділи за успіхи свого колеги на ниві роботи в громадському середовищі науковці УжНУ проф. Маріан ТОКАР та доц. Михайло ЗАН, які також були присутні на заході. 

Модераторами заходу виступили ведучий першого і єдиного інтернет-радіо на Закарпатті «ЄДЕН», радійник, ді-джей Ямайський, Олексій УМАНСЬКИЙ та голова Закарпатської обласної молодіжної громадської організації «Гідність» («Патів») Віктор ЧОВКА.

Коротка довідка. Як відомо, дата 2 серпня у світі відзначається як Міжнародний день Голокосту ромів. Саме в ніч з 2 на 3 серпня 1944 року в концентраційному таборі Аушвіц-Біркенау був здійснений акт масового вбивства ромів, коли у газових камерах було знищено 2 897 ромів. Загалом у цьому таборі з 23 тис. ромів, депортованих з 14-ти країн, загинуло понад 20 тис. осіб. Вважається, що під час геноциду від репресій загинуло від 250 тис. до 1,5 млн. ромів. Відтак у процентному відношенні ромська етнічна група найбільше потерпіла від вбивств нацистів, зокрема, понад 90 % ромського населення Австрії, Німеччини та Естонії було знищено нацистами. Під час Другої світової війни в каральних акціях окупаційного режиму в Україні було знищено порядком 19-20 тис. представників ромського етносу. Водночас немає даних про загиблих на примусових роботах, у таборах-гетто, під час рейдів проти УПА та радянських партизан тощо.

На жаль, Закарпаття у роки Другої світової війни (1939-1945 рр.) також пережило геноцид, переслідування та насилля щодо єврейського та ромського народів. Упродовж періоду німецької окупації ромів обмежували у свободі пересування, примусово відправляли до трудових загонів, над ними здійснювали насилля, вбивали. В багатьох містах та селах області ромів готували до масової депортації та фізичного знищення. Весною та літом 1944 року тільки об’єктивні причини врятували ромське населення від цієї жахливої долі.

Сьогодні залишилися в живих одиниці з тих ромів, які пережили ті сумні події. Довгий час в Україні тема ромського геноциду залишалася нецікавою для суспільства. Тільки в останні роки зусиллями істориків, громадських діячів і міжнародних організацій ситуація змінилася – про злочини проти ромів стали відкрито говорити, досліджувати, фіксувати свідчення очевидців, знімати фільми, встановлювати меморіальні знаки.

Скульптурна міні-композиція в Ужгороді стане свого роду «місцем пам’яті» про трагічні події минулого, адже масові злочини проти людей не мають права забуватися.

Варто зауважити, що відкрита сьогодні 56-та міні-скульптура у м. Ужгород в контексті так званих «етнічних місць пам’яті» про геноциди XX ст. є четвертою в обласному центрі Закарпатської області (після євреїв, вірмен і українців). 

16 травня 2015 року, неподалік обласного драмтеатру, було відкрито пам’ятний знак Хачкар, присвячений 100-річчю геноциду вірмен в Османській імперії. 9 жовтня 2016 року на площі Є. Фенцика, біля обласної філармонії/колишньої синагоги, відкритий пам’ятник жертвам Голокосту/Шоа (інші формати пам’ятників: 7 вересня 2006 року, на території єврейського кладовища в мікрорайоні «Шахта»; 10 вересня 2004 року, по вул. Минайській, біля супермаркету «Сільпо»). 24 листопада 2018 року відкрито монумент жертвам Голодомору/геноциду українського народу (композиція «Свіча пам’яті», скульптор Ігор Гречаник).

* * *

Меморіальний знак в Ужгороді встановлено за підтримки німецького фонду «Пам’ять, відповідальність і майбутнє» (нім. – Stiftung Erinnerung, Verantwortung und Zukunft, скор. – EVZ).

Центральне фото - Закарпатська ОВА.

ФОТО: Закарпатська ОВА; Анна Семенюк, Ужгородський прес-клуб; Представництво Уповноваженого ВРУ з прав людини в Закарпатській області.