Історії війни: Ауріка Боц з Одеси

Сім’я Ауріки Боц складається з її чоловіка Сергія та двох діточок – сина Алана та донечки Олени. Вони проживають у місті Одеса та займаються підприємницькою діяльністю – мають інтернет-магазин з продажу одягу, активно розвивають свій бізнес у соціальних мережах.

23 лютого у старшої доньки Ауріки було день народження, святкування відбувалося вдома в колі самих близьких людей. А на наступний день родина Боц вже прокинулася від гучних вибухів. У новинах вони дізналися, що почалася війна, Президент України оголосив обов’язкову мобілізацію. В той же день наша героїня Ауріка прийняла рішення покинути країну та разом з дітьми виїхати закордон. Чоловік залишився вдома, вирішивши допомагати країні чим може: «І навіть, якщо покличуть до військової служби, ухилятися не стану та піду захищати свою домівку». 

Три місяці Ауріка з дітьми пробули на чужбині, але вирішили повернутися додому. Закордоном Ауріка перебувала саме в Молдові. І навіть знаходячись там, через соціальні мережі та фінансові платіжні системи вона завжди скидувала гроші на різні збори по допомозі українській армії. Також Ауріка розповіла нам, як вона власні кошти відправляла в Одесу чоловіку, а він, у свою чергу, закупляв необхідні речі для військових, наприклад шкарпетки, консерви, великі бутлі з водою. Кожного дня вдома у родини Боц готувалася свіжа гаряча їжа саме для хлопців на блокпостах. Також Ауріка викупляла по інтернету необхідні речі з Турції та передавала їх на Одесу. Сім’я Ауріки у перші три тижні війни дуже активно допомагали як військовим, так і цивільним, це була їхня особиста ініціатива.  

Ауріка висловила свою думку щодо тих людей, які поїхали закрдони і тих, які залишилися в Україні: «Я розумію тих, хто прийняв рішення поїхати, насамперед – це мами з дітьми, і це правильне рішення, адже безпека власних дітей має бути на першому місці. І також я розумію тих, хто залишився вдома. Це також правильне рішення. Саме ті люди, які залишися, будуть «підіймати» Україну. Це найсильніші люди, які прийняли рішення залишитися».

Плани на майбутнє в Ауріки найпростіші: залишитися вдома, займатися своєю улюбленою роботою та жити далі, звісно ж, дуже чекаючи на перемогу та допомогати всіма можливими способами нашим людям. Ауріка каже: «В нашій армії я впевнена як ніколи, хочеться тільки аби вони берегли себе та були максимально обережні».