Header background image
Preloader desktop icon Preloader mobile icon
Як живуть роми Запоріжчини: оборона, міграція, правозахист
20:50
27 березня 2022 р.

Як живуть роми Запоріжчини: оборона, міграція, правозахист

Як живуть роми Запорізької області в умовах війни? До Вашої уваги інтерв’ю з місцевим ромським громадським активістом Олексієм Падченко – Головою правління Громадської організації «Запорізький ромський центр «Лачо Дром».

Чим Ви зараз займаєтеся під час війни?

На сьогоднішній день наша організація займається тільки двома справами – це допомога малозабезпеченим та багатодітним родинам, людям з інвалідністю, переселенцям, а також правозахистом цих категорій населення. Адже крім хліба, ці люди потребують саме правового захисту, тому що на сьогоднішній день дуже багато питань є «відкритими» з юридичної точки зору.

А яких саме питань? Можливо, щодо особистих документів?

Саме так! До прикладу, є дуже багато жінок, як похилого віку, так і доволі молодих, які тікають від війни закордон, але, на жаль, не мають паспортів чи інших документів (на дітей). У перші дні, коли був масовий виїзд із Запоріжжя, ми намагалися їм допомогти, і власне допомагали вирішувати ці питання з документами. Наприклад, допомагали вибирати у відповідних державних органів довідки, інші папери. 

Тобто можна сказати, що одна із головних «ромських» проблем під час війни – це документи?

 Я погоджуюсь з тим, що відсутність документів саме в ці часи – це дуже гостре питання. Коли люди, налякані війною, кидалися шукати свої документи, переглядали що там є, чого не вистачає, тоді до нас поступало дуже багато дзвінків! Деякі питання ми намагалися вирішити в телефонному режимі, а у деяких випадках ми разом з людьми виїжджали до військової облдержадміністрації. Ми намагалися пояснити, що сьогодні у нас воєнний стан і що не має місце бюрократії в ці часи. На жаль, з початком війни суди в Запоріжжі не працювали: вірніше сказали працювали в дуже екстремальних умовах. В першу чергу розглядалися питання військових злочинів, а все інше, як нам пояснили, на сьогоднішній день навіть не береться до розгляду. Тобто нам пояснили, що подавати заяви до суду – це марна справа.

Яка зараз ситуація в Запоріжжі (станом на 27 березня)? Чи є обстріли? Де роми?

Ситуація на сьогоднішній день така, що дуже багато ромських жінок з дітьми вже виїхали. Деяка частина виїхала до Львова, Ужгорода. Більша частина втекла, все ж таки, закордон. І ми дуже вдячні за те, що інші країни Європейського Союзу допомагають цим людям – дають їжу, дають прихисток. Низький уклін цим державам! Але є і частина людей, які залишилися у Запоріжжі – це старше покоління, яке не захотіло від’їжджати, це люди в яких є проблеми зі здоров’ям, ну і чоловіки, вони залишися у нашому місті. Деякі з ромів вступили до лав територіальної оборони, допомагають нашим Збройним Силам. Деякі чоловіки займаються волонтерством, допомагають людям, не дивлячись якої вони національності – чи то є роми, чи то є українці, чи інші.

У Запоріжжі на сьогоднішній день дуже багато переселенців з міста Маріуполь. Є багато людей з Бердянська. Також і з інших містечок та сіл, які зараз перебувають під окупацією, люди масово тікають до Запоріжжя.

Я хочу також розповісти одну історію. Є у нас один ромський хлопець, який до війни займався підприємництвом, мав два міні-готелі. Зараз він повністю зупинив свій бізнес, а усі наявні житлові приміщення, тобто готельні номери, він віддав для переселенців. Також допомагає їжею, намагається якось підтримувати людей, які опинилися в біді. Звісно, що безкоштовно.

Також є одна людина, яка проживає під Запоріжжям, родина якої роками займається продажом свіжої риби. З початком війни, усі наявні запаси риби вони просто почали віддавати людям, які приходили і просили, бо не вистачає їжі або грошей. 

Мені дуже «зачепило за душу», що є багато ромів, які пішли назустріч всій громаді Запорізької області, почали допомагати чим можуть.

Чи співпрацюєте Ви з іншими організаціями? І з ким?

Так, ми практично з першого дня вторгнення російської федерації в Україну зробили декілька дзвінків своїм друзям та партнерам. Я дуже вдячний, зокрема, благодійному фонду «Чіріклі», моєму другові Володимиру Яковенко з ГО «АРКА», за можливість допомагати людям в місті Запоріжжя. Ми допомагаємо, переважно, ромським родинам, але також ідемо назустріч усім нужденним. Так, до мене зателефонувала наша голова квартального комітету і каже: «Олексію, у нас проживає жінка з трьома дітьми, яка не має чим нагодувати свою сім’ю на вечерю. Будь ласка, якщо у вас є така можливість, підіть до неї, запитайте, може ви їй зможете чимось допомогти». Я сів за кермо свого автомобіля, ми під’їхали до цієї родини і з’ясували що вони проживають у дуже скрутних умовах. Ми допомогли їм продуктами, вони були дуже вдячними, а мати дітей сказала такі слова – «Дякую! Хай Вас зберігає Бог»! І я побачив, наскільки сильно ця війна об’єднала всіх, змінила бачення людей, їхнє ставлення до життя і до Бога.


Що кажуть запорізькі роми про цю жахливу війну?

Я спілкуюся і зустрічаюся з ромами кожного дня. Коли ми надаємо невелику адресну фінансову допомогу (завдяки фонду «Чіріклі») чи розвозимо по адресах продуктові набори то, звісно, ми спілкуємося про війну та проблеми. Багато людей переживає за Україна та за завтрашній день, за те що буде відбуватися в місті. Усі мають надію, що війна закінчиться нашою перемогою, і що ті родини, які покинули місто - усі повернуться. Люди кажуть, що наскільки вони були щасливими у довоєнний час. І лише зараз це усвідомлюють. Звісно, що всі молять Бога на те, аби перемогла Україна, щоб наші війська відбили захоплені території і ми всі повернулися до нормального, спокійного і щасливого життя.

Автор: Віктор Човка

Додати коментар

0 / 1500

Коментарі - 0

  • Немає доданих коментарів :(
Loader desktop icon Loader mobile icon