Традиції святкування Маланки у ромських громадах Каховки

Традиція святкування Маланки є дуже давньою. Християнство відзначає день преподобної Меланії (Меланки, Маланки, Міланки) напередодні Старого нового року – 13 січня. Зазвичай, щедрувальники в образах Меланки-Води (баба Маланка) та Василя-Місяця (дід Василь), фольклорних та тваринних персонажів, навідуються до хат, де сповіщають про прихід Нового року. У різних областях України святкують Маланки по-різному, зазвичай зі своїми цікавими особливостями.

Чудові традиції свята Маланки до сьогодні зберігаються і у багатьох ромських громадах по всій Україні. Мені пощастило у цей час бути в гостях у родини Януша Панченко з міста Каховка (Херсонська область). Тож я отримав чудову можливість особисто взяти участь у цьому святковому дійстві.

Коли щедрувальники завітали до ромської хати Януша, я розпитав їх про цей звичай:

Віктор Човка: У нас на Закарпатті не святкують Старий Новий рік так як у вас. Розкажіть, будь ласка, що це за свято?

Маланка: Це свято українське, яка має глибокі історичні коріння. Українці такий народ, що не тільки люблять співати, танцювати і веселитися. У нас Маланка – це Міланія, яка зустрічається у ніч з 13 на 14 січня з Василем. Міланія водить Василя по хатах і запрошує усіх до масових гулянь. А вже після 12-ї години ночі посівальники-хлопці ходять по хатам і посівають.

Віктор Човка: Чи часто ви ходите до ромської громади у гості? 

Маланка: Дуже часто ходимо. Адже ми народилися у такому краї де проживають багато ромів. З самого малку ми виростали разом ходили що школи разом. Багато було ромів. Моє дитинство дуже пов’язано з ромами. Мій дід працював конюхом у селі, а найкращим другом у нього був ром-коваль Іван. Ми разом росли і не робили ніякої різниці хто ром, хто українець

Віктор Човка: З роками так склалось, що іноді щось кажуть на ромів «а то такі… ховайте гаманці…». Як ви ставитеся до ромів?

Маланка: Роми дружелюбні, гарні, не скупі, завжди радо зустрічають, хлібосольні. Хліб і сіль у них завжди на столі. Що би не було, завжди поділяться з іншим. Роми - це наші друзі. 

Про особливості ромських традицій свята Маланки я поспілкувався з Янушем Панченком, головою місцевого товариства «Романо тхан», науковцем, письменником, перекладачем. Ось що він розповів:

«13 січня і ромська громада Каховки і взагалі по всій Україні, зокрема сервіцькі роми, кримські роми святкують старий Новий рік. А точніше 13 січня - це напередодні ромського Нового Року бо він починається 14-го. Що цікаво, а кримські роми, які проживають у районі Бадаулі святкують сьогодні Елбаш. Власне Маланка і Елбаш – це два свята, які між собою пов’язані, але мають дещо інший історичний контекст.  

Сьогодні ромська молодь, не одружена та не заміжня, яку ми називаємо «голтяя» відвідують ромські будинки та співають колядку Маланку. І кожна ромська родина чекає на Маланку в себе вдома. Не можна ходити одруженим та розведеним особам. За сьогоднішній день може бути декілька ходів – це найменша Маланка - діти від 7 до 10 років. Вони відвідують переважно будинки по сусідству, декілька сімей, і перші розпочинають Маланку.

Друга група – це молодь ромів. Вони обов’язково кожен рік збираються. І визначають серед молоді двох персонажів, навіть трьох. Найголовніші - це Маланка і Василько. Вся специфіка у тому, що персонажа Маланки одягають у хлопця, а дівчину у Василя. Дівчині, яка виконує роль Василя, їй підмальовують вуса, дають пастуший посох, чоловічу шапку. Вона виконує роль Василька. А хлопцю, який виконує роль Маланки, підв’язують фартух, хустину на голову. Можуть також намалювати губи. Всі колядувальники можуть прикрашати себе мішурою. 

Щодо традицій перевдягання і чи це не суперечить ромським традиціям. Наприклад, я знаю що є ромські волоські групи, де навіть на ромський Новий рік з 13- го січня ходять посівати лише чоловіки. Дівчата можуть одягатись у чоловіків, у чоловічий одяг. Вони вигадують собі чоловіче ім’я і можуть ходити посівати разом з чоловіками. Тобто у ритуальному контексті це можливо і це сприймається нормально. 

Є ще і третя хода, в яку входять лише жінки. Це невістки або заміжні дівчата, які також ходять Маланкувати. Найголовніша Маланка - це ромська молодь та підлітки. Всі ці триМаланки мають закінчити свій хід до 12- ї годи ночі 13 січня, тобто початку Нового Року. А після 12-ї години збираються лише чоловіки, також їхні діти, хлопці, і вже починають святкувати ромський Новий Рік. Жінки не ходять. Як я вже казав, у деяких волоських ромів є незаміжні дівчата, які можуть перевдягатись у чоловічий одяг і ходити з чоловіками в образі хлопців. Вважається, якщо у ромський Новий Рік перший у будинок заходить чоловік – це принесе щастя, вдачу і всього найкращого. Якщо жінка - то це не дуже добре. 

Так само у нашому місті Каховка проживають дві етнічні ромські громади - це сервіцька і кримська. І саме день старого Нового року Каховка перетворюється на справжній ромський день. Тому що і наша сервіцька ромська громада і їхня (кримська) святкують у цей день. Але з деякими відмінностями. Наприклад, наші маланкують українською мовою і вона запозичена з української культури. Водночас кримські роми маланкують її ромською. І в них на ромській мові вкладається дещо інший контекст. Якщо наші згадують у Маланці і Маланку, і Василя, то у кримських ромів у колядці згадується лише Василь. Також у кримських ромів немає процесу перевдягання. Вони можуть себе якось прикрашати мішурою або чимось іншим, але це не обов’язково і переодягання не носить ритуального значення".