Header background image
Preloader desktop icon Preloader mobile icon
Антиромська риторика у ЗМІ 2018-2021 рр. (аналітичне дослідження)
19:55
4 січня 2022 р.

Антиромська риторика у ЗМІ 2018-2021 рр. (аналітичне дослідження)

Проблема класної комунікації в тому, що всім здається, що вона відбувається...

Навичка комунікації набувається емпірично, тобто тільки через досвід або спостереження. Тож яку риторику щодо ромів може набути молода людина, єдиним джерелом інформації для якої є засоби масової інформації та соціальні мережі? 

Аналітичний центр Roma.UА провів дослідження та виявив ключові тенденції у зображенні ромів у засобах масової інформації України за період 2018-2021 років. Дані, отриманні в ході даного дослідження, підтверджують гіпотезу взаємозв’язку між зображенням ромів у масмедіа та настроями у суспільстві щодо ромів. 74% публікацій на ромську тематику містять антиромську риторику, а це означає, що на кожних три матеріали про ромів, лише один відповідає стандартам неупередженості та збалансованості. Очевидно, що у людини, яка у житті не мала особистого знайомства з ромами, сформується викривлене враження та образ усієї етнічної групи.

Аналіз тисячі випадково відібраних журналістських матеріалів загальноукраїнських та регіональних медіа, дозволив виокремити ключові теми, на які зазвичай пишуть чи писали про ромів. Виявилось, що найбільш популярною темою є кримінальні новини. Так, у 38 % матеріалів із згадкою ромської національності у заголовку, тексті чи хештезі є матеріали про інциденти, винними у яких вважають саме ромів. Таке зосередження уваги медіа на сенсаційних кримінальних історіях про ромів сприяє стигматизації національної меншини у свідомості суспільства, а самі медіа практично таврують ромів у «злочинців». При цьому практично у всіх випадках не згадано про обвинувальний акт, ба більше, глибинний аналіз кількох публікацій прямо свідчить про непричетність ромів до певних подій. Так, в заголовку одного з таких матеріалів стверджувалось, що сім’я ромів посеред дня обікрала будинок, однак далі в тексті йшлося про те, що вони є підозрюваними і правоохоронці тільки встановлюють їх причетність до злочинів. В окремих публікаціях відсутні пояснення як було ідентифіковано що злочинцем/правопорушником є особа ромської національності, але під текстом статті був зазначений хештег #роми. 

Публікації про ромів з негативними стереотипами та упередженнями часто стають приводом для посилення міжетнічної напруги і, в окремих випадках, для скоєння злочинів. Наприклад, незадовго до сумнозвісних нападів на тимчасові поселення ромів у 2018 р., львівські масмедіа розповсюджували публікації про діяльність антиромської групи «Л.О.В.Ц.І.» у мережі Фейсбук, зокрема з заголовками «У Львові “ловці” взялися за небезпечних ромів, які грабують людей у центрі міста» або «“Цигани – це дикі люди”: як у Львові борються із ромами». 

Цікаво зазначити, що не зважаючи на нейтральність тематики з висвітлення інцидентів виселення, погроз та насилля щодо ромів, що начебто передбачає лояльне й своєчасне висвітлення проблем ромської етнічної групи, журналісти подекуди порушували принципи журналістської етики, вдаючись до відтворення антиромської риторики, цитуючи ксенофобні ідеї чи навіть виправдовуючи кривдників. Очевидно, антиромська риторика в масмедіа є одним з чинників подальшої дискримінації ромів у всіх сферах суспільного життя України. 

Серед матеріалів, що висвітлюють життя та культуру ромів, зустрічаються позитивні історії з життя ромів, теми про культуру, звичаї, цінності і традиції, буденність ромського життя чи новини з життя спільноти, а також матеріали, що висвітлюють ту чи іншу проблему в житті ромських громад в Україні. Слід зазначити, що такі матеріали публікують зазвичай в межах спеціальних програм правозахисних організацій чи за сприяння ромських та проромських журналістів. У той же час, матеріали незалежних журналістів у більшості хоч і мали добрі наміри, так все ж у результаті наповнені стереотипами та представляють ромів як певну екзотичну чи маргіналізовану групу.

Представники місцевої влади в Україні також нерідко вдаються до антиромських заяв у своїх публічних висловлюваннях. Публічна позиція влади на всіх рівнях має ґрунтуватися на засадах недискримінації і поваги до гідності кожної людини. Заклики до примусового переміщення ромів, які лунали від місцевої влади в Рівному, Івано-Франківську і раніше у Львові, навпаки, безпосередньо впливають на посилення нетерпимості в громадах і соціальної сегрегації в суспільстві. Представники місцевої влади, які вдаються до таких дій, рідко притягуються до юридичної відповідальності. 

Простежується особливо гостра тенденція до поширення антиромської риторики у західних регіонах України, а також у Черкаській області. Це пов’язано із гомогенністю даних областей, чисельністю постійно проживаючих там ромів та їх видимістю, а також із поширенням внутрішньої трудової міграції ромів у цих областях. У переліку областей, з найбільш антиромськими настроями у масмедіа, є, зокрема, ті, у яких траплялись напади на ромські тимчасові поселення та/чи примусові виселення. На думку аналітиків інформаційно-аналітичного агентства Roma.UА це пов’язано, передусім, із малою представленістю та помітністю місцевої ромської громади, що у контрасті посилює видимість та екзотичність приїжджаючих на тимчасові заробітки ромів з інших регіонів. 

Разом з тим, суспільний резонанс навколо вбиства Давида Папа, що трапилося влітку 2018 року на Львівщині, спровокував посилену увагу та тяжіння журналістської спільноти до посилення власного потенціалу слідування принципам журналістської етики. Контент-аналіз засвідчив, що зображення ромів у масмедіа після вбивства рома у Львові почало тяжіти до нейтрального, втім, ненадовго. 

Контент-аналіз понад тисячі вибіркових публікації на ромську тематику у період 2018-2021 років свідчить, що найбільш типовими порушеннями журналістської етики при написанні матеріалів на ромську тематику були:

- згадка ромської національності у кримінальних новинах (при цьому здебільшого без згадки про наявний обвинувальний вирок), при цьому у матеріалах роми стверджувано зображені як злочинці або правопорушники;

- відсутність у публікаціях коментарів чи згадок з позиції ромів та ромських правозахисників;

- цитування осіб з ксенофобськими настроями та цитування представників антиромських угрупувань, в т.ч. без осудливого коментаря від автора матеріалу;

- розголошення етнічної приналежності ромів, хворих на COVID-19, а також інформування про місце їх проживання;

- використання надмірно емоційної лексики, оціночних суджень, а не фактів, та стереотипних характеристик ромів у заголовках та матеріалах;

- обмежене реагування українських державних органів на прояви антиромської риторики, що часто не призводило до покарання винних, а в найкращому випадку лише до їх публічного осуду.

Результати даного аналітичного дослідження підкреслюють потребу у формуванні контрінформаційного потоку, що продукуватиме об’єктивні та збалансовані матеріали з життя ромських громад України, що у свою чергу сприятиме толерантному ставленню до представників національних меншин та зниження рівня недовіри до них. 

З цією метою команда однодумців об’єдналась у інформаційно-аналітичне агентство Roma.UА, яке надалі буде професійно висвітлювати новини, інформацію про громадські ініціативи, культуру, побут та життя ромів в Україні. 

Ми запрошуємо до співпраці «відкрито» мислячих журналістів, починаючих та діючих ромських та проромських блогерів, аналітиків, лідерів громад, громадських діячів та усіх, хто прагне бути почутим, хто прагне нести у світ об’єктивний образ усього ромського і готовий до самоудосконалення та викликів. Інформаційно-аналітичне агентство Roma.UА – це вебсайт та сторінка у соціальних мережах Facebook та Youtube, що має на меті стати першим інформаційним ресурсом не лише для ромів, але й усіх, хто цікавиться ромською культурою та життям ромських громад. Ідейним засновником агентства є Віктор Човка – ромський громадський діяч та журналіст з Ужгорода. 

Додати коментар

0 / 1500

Коментарі - 0

  • Немає доданих коментарів :(
Loader desktop icon Loader mobile icon