В Ужгородському музеї проведена презентація до Міжнародного дня ромської мови

Колектив Закарпатського обласного краєзнавчого музею ім. Тиводара Легоцького провів цікавий публічний захід, який присвячений до Міжнародного дня ромської мови (5 листопада):

«Міжнародний день ромської мови відзначають по всьому світу кожного року 5 листопада. Його було запроваджено 7 років тому – 21 жовтня 2015 року на черговій сесії виконавчої ради ЮНЕСКО.

Цигани, або ж роми, як вони називають себе самі, є однією з національностей, які проживають на території Закарпаття. Цю назву визнає за ними й ООН.

Мультикультурність Закарпаття належить до особливостей краю. У Закарпатському обласному краєзнавчому музеї ім. Т. Легоцького поважають культуру, історію, традиції та мову всіх тих національностей, які населяють нашу область. У експозиціях музейники намагаються відтворити й вшанувати особливості кожної нацменшини. Не оминули вони своєю увагою і ромське населення краю. Тому до Міжнародного дня ромської мови було представлено експонати, які ознайомлять відвідувачів музею із цим незвичайним людом. Експозицію «Народний одяг та музичні інструменти Закарпаття» доповнили вбранням ромських жінок, як яскраву й характерну рису цієї національності. Експонати походять з кількох ромських общин, які знаходяться на території Закарпаття. 

Серед багатьох ромських поселень на Закарпатті однією з найцікавіших є община в смт. Королево. Цей населений пункт славиться не тільки своїм замком, а й циганським табором, який населяє найконсервативніша ромська група «келделарі», які прийшли з Румунії і говорять своїм дiалектом циганської мови. Різниця між ромськими говірками така, що вони заледве розуміють одне одного. Хоча більшість закарпатських ромів спілкуються вже лише угорською чи українською.

Роми в Королеві з’явилися порівняно недавно. Під час війни їх було кілька сімей. У 1956 році, піддавшись на агітацію, вони поїхали шукати щастя на казахську цілину. Але через рік майже всі повернулися. Тоді їх було півсотні. Їм виділили місцину для поселення на колишньому пустирі. Так починався тутешній табір. За післявоєнні роки ромська громада виросла більше ніж у 50 разів і нараховує зараз понад 3000 чоловік. 

На чолі общини стоїть біров, тобто староста. Ця посада у ромів є спадковою і передається від батька до сина. Саме від родини бірова ромів Королева до музею потрапив сучасний повсякденний одяг однієї із жительок общини.

Крім одягу королевських ромів, експонується також частина костюму ще однієї з общин, а саме з с. Підвиноградів Берегівського району. Це сценічна спідниця 1970-их років, яка належала ромці Марії Богар. Також представлено вишиванку, вишиту бісером Марією Рошташ з с. Розтоки Рахівського району у 1960-их роках. Обидва експонати музею подарувала Євгенія Навроцька, відома дослідниця ромської культури Закарпаття.

Представлено також і підбірку літератури з наукової бібліотеки музею про історію, культуру, традиції ромів. Це книги, наукові статті та журналістські матеріали. Є й дитяча література, перекладена на ромську мову, яку надав Інститут еколого-релігійних студій.

Ці експонати стали ще однією деталлю у висвітленні мультикультурного пазлу Закарпаття. Запрошуємо ознайомитися із цією сторінкою в історії та культурі нашого краю!»

Василина Палинчак-Кутузова, в.о. завідувача відділу історії та краєзнавства

За матеріалами сайту «Закарпатський OKM ім. Т. Легоцького» (https://www.zkmuseum.com/2023/11/blog-post_3.html)