Корчі Горват: cлужіння та допомога людям

Ще до початку війни, наш герой - Корчі (Карлос) Горват - активно приймав участь у громадському житті ромів Мукачева, де він проживає. Був волонтером, а також ініціатором багатьох культурних, спортивних та гуманітарних проєктів. 

Його проєкти ставили за мету часткове вирішення різних соціально-економічних проблем у ромських громадах, допомагали інтегруванню ромської спільноти Мукачева та з інших населених пунктів Закарпаття. Найбіш успішними проєктами були: 

- початкова школа для дітей, танцювальна, музична, художня студії; 

- боксерський клуб «Ром бокс», який виховав багатьох призерів чемпіонатів України;

- їдальня зі щоденним харчуванням; 

- допомога продуктами та ліками для малозабезпечених та багато інших важливих соціальних ініціатив... 

Але війна внесла свої корективи у благодійну роботу Корчія та його команди... Фокус нашого героя змістився з суто ромського, на загальний - на кожну людину, хто потребує допомоги, незалежно від національності та кольору шкіри.

Початок «військового» волонтерства

Корчі з початком війни відвіз свою родину у безпечне місце, до Будапешта. Але сам не міг залишити Україну в біді, і швидко повернувся додому в Мукачево. Варто також вказати, що він є пастором місцевої ромської церкви, і звісно, він не міг покинути своїх прихожан. З кожним днем його «військове» волонтерство набирало обертів. Корчі вміло організував процеси із довозом людей із гарячих точок в Закарпаття, переправкою сімей за кордон. Почав допомагати з пошуком житла у Будапешті, активно зайнявся гуманітарною допомогою. 

Одна з найзапам’ятовуючих історій для Корчія історій стала допомога родині п. Вікторії з Полтавської області. У її родині двоє дітей і одна дитина має інвалідність - дитячий церебральний параліч. За допомоги Корчія та не байдужих людей, родину Вікторії вдалося вивезти за кордон, а в подальшому була надана допомога багатьом іншим людям з інвалідністю, додає Корчі. 

Корчі розповідає, що до нього почали звертатись люди, які потребували ліків. Тож, він не гаяв час і через своїх друзів з Німеччини знайшов можливість забезпечити багатьох людей необхідними медикаментами. 

 Доброчинність нашого героя не обмежилось цивільними. Допомога Збройним Силам України для нього є також пріоритетом, бо саме хлопці та дівчата з передової - це наші «янголи», які боронять Україну.

Тому, він перебуває на постійному контакті з представниками ЗСУ. «Вони пишуть мені або дзвонять, кажуть що їм потрібно, а я вже шукаю в Європі, купую та передаю на передову», - каже Корчі, а потім посміхнувшись додає: «Вони мені пишуть коли буде повітряна тривога, за декілька хвилин до її оголошення». 

Паралельно з новими викликами війни, Корчі продовжує факультативно навчати ромських дітей для кращої успішності у загальній школі, займається у танцювальній та художній студії у своєму рідному місті Мукачевому. Також продовжують щодня годувати людей. В умовах війни станом на червень роздали близько 1000 харчових наборів для нужденних та малозабезпечених громадян . 

  Ця війна багато чого змінила у світогляді та сприйнятті багатьох людей. Так, неабияке здивування у вимушених переселенців та військових ЗСУ викликає той факт, коли турботу та допомогу вони отримують від ромів. 

Віримо, що після війни ромська національна меншина в Україні зможе більше інтегруватися в суспільство, і роми не будуть забуті державою. 

Слава Україні! Героям слава!