Відродження традицій народних ремесел

Народні ремесла є невід’ємною частиною матеріальної і духовної культури та побуту традиційного ромського суспільства. З одного боку, вони пов’язані із господарством та освоєнням природних ресурсів, а з іншого – є частиною духовної культури ромів, оскільки відображають творчість та знання народу. Ремесло, тобто дрібне виробництво ручним способом, століттями слугувало для задоволення особистих побутових потреб ромів, а вироби йшли на замовлення чи продаж впродовж віків їхнього кочового життя.

Роми Закарпатської області здавна славилися своїми виробами із лози, дерева, заліза, бляхи. Однак з часом багато з ремесел «вимерли» або зменшили обсяги виробленої продукції. В останні роки постала проблема - у зв’язку з різким погіршенням соціально-економічного становища у ромських громадах та епідемією КОВІД-19, ромські ремесла, фактично, занепали. Різко зменшився доступ до традиційних ринків збуду продукції, у населення впав попит на автентичні ромські вироби. 

Саме тому журналісти та члени громадської організації "Ром Сом" (голова Аладар Пап) взялися за нелегку справу з пошуку, популяризації та надання майданчику для збуту виготовленої продукції ромських умільців, які проживають у ромських компактних поселеннях Закарпаття. Першим на нашому шляху стало село Вари Берегівського району. Дане село розташоване на самому кордоні з Угорщиною, а сам ромський табір знаходиться у цікаваому місці - де річка Божава впадає в річку Тиса. Звісно, що місцеві роми відчувають ті самі проблеми, як і повсюди - це і безробіття (яке частково вирішується через закордонні заробітки до Угорщини та Чехії), слабкий доступ до медицини, соціального захисту та правової допомоги. Тут проживають працьовиті люди, які щоденною працею заробляють на себе та свої родини. Ми завітали в гості до двох ромських умільців, які роками займаються виготовленням цікавої продукції.

Першим, до кого ми завітали в гості, був Йосип Варга - бляхар. Йосип займається бляхарськими роботами майже все своє доросле життя, разом зі своєю бригадою виконує різні роботи під замовлення, займаються будівництвом. Пан Йосип продемонстрував нам процес виготовлення жолобів на стічні ринви, розповів про особливості виробничих процесів. Радує, що роми працюють відповідально, якісно виготовляють продукцію, а це викликає довіру та попит у споживачів.

Другий ромський народний ремісник - це Шоні-бачі (пан Олександр). Він займається традиційним ромським ремеслом, яким можливо займатися тільки у місцях, де ростуть потрібні рослини, а саме лозоплетінням. За невеликий проміжок часу Шоні-бачі продемонстрував технологію та процес плетіння великого кошика. А тут є багато нюансів - коли іти зрізати лозу, як правильно робити переплетення, як зробити якісний і довговічний виріб.

Сільські глибинки Закарпаття потрібно відвідувати! Тут живуть прості і щирі люди, які радо зустрічають гостей. Наше завдання на майбутнє - допомагати у популяризації їхньої ремісничої роботи та збуті виготовленої продукції.

P.S. Заходи Громадської організації «Культурне товариство циган Закарпаття «Ром Сом» відбуваються в рамках реалізації проєкту «Традиційні народні ремесла у ромських громадах Закарпаття – популяризація та нові робочі місця» від Міжнародного фонду «Відродження» (м. Київ).