Урок пам’яті про ромський геноцид в Україні відбувся в Ужгородській гімназії № 14

7 листопада в Ужгородській гімназії № 14 був проведений урок пам’яті «Геноцид ромів в роки Другої світової війни на українських землях». Вчитель історії Роман Стойка підготував для учнів цікаві матеріали про ці трагічні сторінки нашої історії. На уроці також були присутні і вчителі гімназії, директор Оксана Легеза.

У формі презентації та усної розповіді вчитель докладно роз’яснив учням головні визначення, факти та події пов’язані з нацистським геноцидом ромів в Україні, чим повністю розкрив тему уроку. Зокрема, ромські гімназисти отримали знання про таке:

1. Термін «Геноцид» походить від двох слів: грецького «genos» - раса, плем’я та латинського «cide» – вбивство. Відповідно до ст. 2 Конвенції ООН «Про запобігання злочину геноциду та покарання за нього» (1948 р.), під геноцидом розуміють «дії, які вчиняються з наміром знищити повністю або частково будь-яку національну, етнічну, расову або релігійну групу як таку». Вперше термін «Геноцид» ввів польсько-американський юрист Рафаель Лемкін (1900-1959 рр.).

2. Ознаками геноциду згідно міжнародного права є такі: убивство членів групи; завдання серйозної тілесної або психологічної шкоди членам групи; навмисне створення групі життєвих умов, розрахунок на її фізичне знищення у цілому або частково; застосування дій, спрямованих на попередження народжуваності в групі; примусове переміщення дітей однієї групи в іншу.

3. Україна – єдина держава у світі, на території якої впродовж ХХ ст. відбулося чотири геноциди: Голодомор 1932-1933 років, єврейський Голокост, Геноцид кримських татар, Геноцид ромів.

4. Геноцид ромів також визначають різними термінами і поняттями, наприклад як Самударіпен  (у перекладі «Масове знищення»), Калі Траш (у перекладі «Чорний жах»), Пораймос (Параїмос) (у перерекладі «Наруга над людиною»), Ромський Голокост.

5. Яка подія відбулася 02 серпня 1944 року? Скільки ромів загинуло в роки війни у Європі? У ніч з 2 на 3 серпня 1944 року у нацистському таборі смерті Аушвіц-Біркенау або Освенцим (Польща) у газових камерах було знищено від 4200 до 4300 ромів. Загалом, за різними даними, під час геноциду ромів в Європі загинуло від 220.000 до 1.500.000 осіб. З кожним роком, коли відкривають архіви, ця цифра збільшується.

6. Український дослідник історії ромського Геноциду Михайло Тяглий наводить такі цифри щодо кількості жертв Геноциду ромів: «У час німецької окупації України було вбито переважну більшість українських ромів – понад 12 тисяч дітей, жінок, чоловіків. Окрім того, в румунській зоні окупації між річками Дністер і Південний Буг (яка тоді мала назву Трансністрія) загинули понад 11 тисяч із приблизно 25 тисяч ромів, депортованих із румунських територій».

7. Що відбувалося з ромами на Закарпатті у роки Другої світової війни? Липень 1941 року – масове вивезення близько 1 тисячі кочових ромів з комітатів Унг (центр – Ужгород) та Угоча (центр – Виноградово) до міста Кам’янець-Подільський, де вони разом із закарпатськими євреями були знищені. Роми Закарпаття (під владою угорців, а згодом і німців) впродовж 1939-1944 років зазнавали різних форм фізичного та психологічного насилля, обмежувалися у свободі ересування, відправлялися на примусові трудові роботи. Багато ромських поселень по області були огороджені у т.зв. міні-гетто.Зафіксовані численні випадки вбивства ромів. На відміну від масової депортації та знищення євреїв Закарпаття у концтаборах, ромське населення не встигли депортувати у 1944 р. через наближення фронту та наступ радянських військ.

8. Місця пам’яті про Геноцид ромів в Україні: місто Чернігів (меморіальний знак), село Дівошин Житомирської області (меморіал), м. Київ, урочище Бабин Яр (меморіальний знак «Ромська кибитка»), м. Ужгород, мікрорайон Шахта (меморіальний знак у вигляді міні-скульптури).

Урок пам’яті проведений в рамках проєктної діяльності за підтримки німецького фонду «Пам’ять, відповідальність і майбутнє» (нім. – Stiftung Erinnerung, Verantwortung und Zukunft, скор. – EVZ)