Трагедія Бабиного Яру і роми

У роки Другої світової війни Бабин Яр став місцем найбільшого масового захоронення жертв нацизму в Україні – адже після основної різанини, вчиненої наприкінці вересня 1941 року, есесівці та німецькі поліцаї не припиняли вбивати тут євреїв та інших осіб. Бабин Яр відомий у світі передусім через те, що понад вісімдесят років тому у ньому відбувся один із найбільших розстрілів німцями євреїв на теренах усього Радянського Союзу. Окрім євреїв, жертвами масових вбивств стали і представники інших національностей, зокрема і роми.

23 вересня 2016 р. у Національному історико-меморіальному заповіднику «Бабин Яр» був встановлений та урочисто відкритий меморіальний знак до 75-ї річниці першого масового розстрілу п’яти ромських таборів, яких вивезли з Куренівки та на пошану усіх загиблих ромів – металеву «Ромську кибитку». Про це в той час повідомляло «Радіо Свобода»:

«Циганську кибитку – символ пам’яті про ромів, які стали жертвами нацизму, відкрили у Києві 23 вересня з нагоди 75-х роковин розстрілів у Бабиному Яру. Автором «Закам’янілої кибитки» став Анатолій Ігнащенко, пам'ятник у вигляді прошитої кулеметною чергою кибитки було виготовле­но з корабельної сталі ще у 1998 році в пам’ять про циган, розстріляних у 1941 році в Бабиному Яру. Його друга назва – «Чорний жах», або «Калі Траш».

У 1941 році в Бабиному Яру розстріляли 5 циганських таборів, які розташовувалися біля Києва. Загалом під час Другої світової війни на території України розстріляли близько 20 тисяч ромів. «Бабин Яр – це жахіття для циган. Вони гинули, навіть не знаючи, за що їх вбивають» – це слова ромської письменниці Рані Романі (Раїси Набаранчук)».

Священик освячує пам’ятник ромам, розстріляних у Бабиному Яру. Фото: Сергій Нужненко/Радіо Свобода.

Лише від нас залежить, яке майбутнє буде в наших дітей. Фото: Сергій Нужненко/Радіо Свобода.

«Історична правда» наводила цікаві факти про ті страшні події:

«У Києві, за даними 1937 року, проживало 1500 ромів; напередодні війни їхня кількість збільшилася. Протягом вересня-жовтня 1941 р. в Бабиному Яру поблизу Кирилівської церкви були знищені три табори, які традиційно зупинялися влітку на околицях міста – у Старій Дарниці, Куренівці та Святошині. Офіційних даних про ліквідацію немає.

Дослідникам вдалося встановити всього кілька імен жертв: Василь Волошин, Дмитро, Люба і Надія Григориченки, Іван та Григорій Набаранчуки, родина Сандуленків, Маня Марковська. Є свідчення про розстріли київських ромів наприкінці 1941 – початку 1942 року.

Є серед розповідей ромів і історії про те, як односельчани їх захищали, заступалися, намагалися врятувати. «У 1941 р. ми так і залишилися, нікуди не евакуювались, так і жили в селі», – згадував в 2013 році Іван Корнійович Білащенко з Черкас.

«Уже як наступили німці, прийшло на сільраду – хто у вас є з циганів, євреїв. Староста наш … дружив з моїм дядьком, разом у школу ходили. … І коли от розповів, що прийшов папірець... визвав дядька мого і каже: «От прийшло, значить, щоб видали вас на розстріл. А що ж робить?»

Зібралися ми і золото побутове зібрали: «На, поїдь. Може там залагодиш як-небудь». Він поїхав і дав покази, шо нас, циган, як таких немає: усі колгоспники, в кожного – трудова книжка. Ну, залишили. Через якийсь час хтось доповів, що є – старосту забрали і повісили. От-от вже за нами мав приїхати «чорний ворон». Аж тут «червоні» почали наступати. Так Бог нас і спас».

Влітку 2022 р. директорка Національного історико-меморіального заповідника «Бабин Яр» Роза Тапанова на пресконференції в Укрінформі до Міжнародного дня пам’яті жертв нацистського геноциду ромів повідомила: «У нашому музеї, який будується, буде експозиція стосовно вбивства ромів».

Укрінформ повідомляв: «Щодо геноциду ромів, очільниця заповідника «Бабин Яр» наголосила, що це питання в історії залишається мало дослідженим.

«Оскільки ромів за чисельністю було менше, ніж евреїв, вони займали інше соціальне становище, не мали можливості говорити вголос, відповідно, джерельна база, щоб зафіксувати всі ці злочини, була дуже слабка, і ми досі це досліджуємо», – зазначила Тапанова.

За наявною інформацією, у Бабиному Яру загинули щонайменше 150 ромів, а на Березняках і Святошині – тодішніх околицях Києва – були знищені циганські табори.

Тапанова зауважила, що коли Україна здобула незалежність і розпочалося відновлення пам’яті, з’ясувалося, що у Радянському Союзі приховували чимало інформації. До прикладу, з’ясувати чисельність убитих ромів і місця, де вони були знищені, вдалося через архіви Німеччини.

«Може, цифра у чотири тисячі не така велика, але якщо ми беремо у процентному значенні, скільки проживало ромів, скільки було населення у кожному місці, то це велика втрата. Наше завдання – краще дослідити історію знищення ромів, щоб не було маніпуляцій навколо цього питання», – вважає очільниця заповідника «Бабин Яр».

Представники єврейської громади коло «Ромської кибитки». Фото: Укрінформ

Цьогоріч, 29 вересня, вшанувати пам’ять жертв Бабиного Яру прийшов Президент України Володимир Зеленський:

Як повідомляє «Суспільне. Медіа», одними з тих, хто відвідав місце масових вбивств стали і учні розташованої неподалік київської санаторної школи № 20.

Пам’ятник «Ромська кибитка» у Бабиному Яру, створений на вшанування розстріляних представників ромського населення на цьому місці, Київ, 29 вересня 2023 р. Фото: Дар’я Кінша/Суспільне

Квіти біля підніжжя пам’ятника «Ромська кибитка» у Бабиному Яру, Київ, 29 вересня 2023 р. Фото: Дар’я Кінша/Суспільне

За матеріалами:

«Історична правда» (https://www.istpravda.com.ua/),

«Суспільне» (https://suspilne.media/),

«Укрінформ» (https://www.ukrinform.ua/),

«Радіо Свобода» (https://www.radiosvoboda.org/)